Леонід Позен

 

Позен Леонід Володимирович (1849, м-ко Оболонь, Полтавщина — 1921) — скульптор. Член Товариства пересувних художніх виставок (з 1891), дійсний член Петербурзької академії мистецтв (1894), найпомітніша постать національно-демократичної, народної течії в українській жанровій скульптурі.

 

Леонід Володимирович Позен — скульптор, у творчості якого вперше яскраво і послідовно знайшла своє втілення тема життя та історії українського народу. Є найпомітнішою постаттю національно-демократичної, народної течії в українській жанровій скульптурі Він народився і тривалий час жив в Україні, тут розпочав свою творчу діяльність, а після переїзду до Петербурга не поривав творчих зв’язків із діячами української культури. Історія і побут України були тим джерелом, звідки Л. Позен черпав образи для своїх творів, а мистецькі традиції народної скульптури визначили художню стилістику та зачаровуючу пластику його творів.

Народився майбутній скульптор у родині поміщика. У Петербурзі здобув юридичну освіту, але, хоч так і не дістав академічної мистецької, завдяки природному таланту й наполегливій праці став художником-професіоналом. Понад тридцять п’ять років брав активну участь у діяльності Товариства пересувних художніх виставок, був їх постійним експонентом. Його перша скульптурна композиція «На волах», представлена на виставці передвижників 1882 р., мала величезний успіх. Її придбав власник фабрики художнього литва К. Верфель, який відтоді став прихильником творчості митця — постійно купував його твори, відливав у бронзі, поширював та успішно експонував на виставках за кордоном («Оранка в Малоросії», «Лірник з поводирем», «Кобзар», «Запорожець у розвідці» та ін.).

Багатофігурна група «Переселенці» остаточно закріпила за художником славу одного з визначних представників передвижництва. В цій роботі чітко простежуються характерні риси творчості Л. Позена — його схильність до камерності скульптури, прагнення до глибини ідейного змісту, розгорнутої оповідності, виразної психологічної характеристики дійових осіб, що досягалося майстерністю композиційної будови, витонченістю майже ювелірної пластики. Завдяки виразному жесту чи позі навіть у статичній фігурі скульптор міг передати емоційний настрій та внутрішній стан зображеного персонажа («Жебрак», «Пастушка», «Син твій, мати»). В. Стасов оцінював творчість митця як новий етап у розвитку вітчизняної жанрової скульптури.

Художник багатогранного пластичного обдаровання, Л. Позен є автором численних психологічних портретів (Г. Мясоєдова, Ф. Стравинського, М. Ярошенка) та монументів діячам української культури (пам’ятники М. Гоголю, І. Котляревському в Полтаві).