ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ СТАНКОВИЧ — композитор, педагог, громадський діяч.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Його постать є однією із центральних у сучасному музичному житті України. З перших композицій Станкович проголосив себе композитором драматичного спрямування. Його емоційно-заряджені твори відображають виклик і проголошують оптимізм. Композитор використовує музику як засіб для вираження власних філософських та драматичних думок. Кожен новий твір Майстра стає справжньою подією в культурному житті нашої держави.

Його творчий доробок представлений усіма музичними жанрами: фольк-опера «Коли цвіте папороть», опера «Rustici», 6 балетів («Княгиня Ольга», «Прометей», «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом», «Вікінги», «Володар Борисфену»), 6 великих симфоній (Симфонія № 3 «Я стверджуюсь» на слова П. Тичини відзначена Національною премію України імені Тараса Шевченка), 10 камерних симфоній, велика кількість вокально-симфонічних, інструментальних і хорових полотен («До Тебе, Господи взиваю»), а також окрема сфера камерних творів, музика до 6 драматичних вистав і більш ніж 100 художніх та документальних фільмів («Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий», «Роксолана», «Ізгой» тощо.

У композиторській спадщині Є. Станковича – твори, присвячені трагічним сторінкам історії України: «Панахида за померлими з голоду» («Жертвам голодомору»), «Каддиш-Реквієм» («Бабин Яр»), «Поема скорботи», «Музика Рудого лісу» (на тему Чорнобильської трагедії .

Творчість Станковича надзвичайна щодо емоційної свободи, мелодійної майстерності та гнучкості форми. Його композиторська техніка, з детальною поліфонічною фактурою, є досконалою, а пост-романтична оркестровка додає музичному полотну теплоту та експресію.

Унікальність музики митця полягає в поєднанні фольклору з найскладнішою багатопластовою поліфонією, в сполученні народної інтонації з сучасними оркестровими барвами.

Твори композитора звучать у концертних залах Канади, США, Німеччини, Франції, Іспанії, Англії, Швейцарії, Югославії, Китаю, Філіпін та країнах постсоціалістичного об’єднання. В 1992 році Євген Станкович очолював журі першого Міжнародного фестивалю сучасної музики у м. Вінніпег (Канада). У 1996 році, на запрошення уряду Швейцарії, був композитором в резиденції кантона Берн (Швейцарія). Його Третя камерна симфонія увійшла в десятку найкращих творів світу організації ЮНЕСКО за 1985 рік. Він переможець низки вітчизняних та міжнародних мистецьких оглядів, конкурсів, фестивалів.

Є. Станкович як педагог, в першу чергу, скеровує молодих композиторів до традицій української музичної культури.

Євген Станкович – глибоко національний композитор світового рівня: український – бо національна константа (чи то фольклор, чи то вітчизняна професійна традиція) є найважливішим джерелом його наснаги; світовий – бо творчі досягнення майстра вийшли за межі українського виміру і стали загальнолюдським надбанням.

Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997)

Герой України (2009)

народний артист України(1986)

професор (1997)

лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1977)

лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1977)

лауреат Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО (1985), фольклорного конкурсу Європейського радіо (1986), Республіканської премії ЛКСМУ імені М. Островського, мистецьких премій «Київ» ім. Артемія Веделя (2002), «Київська пектораль» (2000), «Золотоверхий Київ», «Визнання», премії ім. В. Вернадського.

1942 — народився 19 вересня у м. Свалява Закарпатської обл.

1970 — закінчив Київську державну консерваторію ім. П.І.Чайковського.

1971—1977 — на творчій роботі.

1978—1988 — заступник голови Київського відділення Спілки композиторів України.

1988 — розпочав педагогічну діяльність у Київській консерваторії ім. П.І. Чайковського, нині – професор, завідувач кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.

1989—1992, 2006–2010 — голова Національної спілки композиторів України.

З 2001 — член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Обирався народним депутатом УРСР, СРСР.

Нагороджений: орденами «Держави» (2009), князя Ярослава Мудрого V (2002) ступеня, Дружби народів (1982), медаллю «За трудову доблесть» (1976), Золотою медаллю АМУ (2002).

Посада: професор, завідувач кафедри Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.